“
Послання для України
A letter to the People of Ukraine
Чи можна плекати надію людям, принесеним в жертву озброєній машині влади, яка сама збилася з вірного праведного шляху, на що можна надіятись від "секретним" служб безпеки, що глузують з закону, від земляків, які байдужі до своїх побратимів і навіт ненавидять їх, від так-званих "захисників", завезених для "брудної роботи"?
Чи є надія для народу, якого цькують юридичною та силовою розправою, законодавством, яке карає будь-які благородні зусилля, де потрібна відвага для прояву сміливості?
Якою може бути надія, якщо кожний дюймовий крок в сторону прогресу означає падіння творців хаосую . Якою є надія для борців за справедливість, якщо це переверне світ влади, яка живе за рахунок розставлених капканів, свавільства і брудних грошей, яка боїться власного страху перед правосуддям за роки крадіжок, свавілля та гноблення?
Який має шанс народ проти богохульного Голіафа, Голіафа тиранії та свавільства?
Відповідь одна - Надія. Надія України є нашою надією. Надія за віру в краще майбутнє, Україну, яка не тільки реалізує мрію людей, але і їх потреби. В Україну без корупції, в Україну, що не є на побігеньках в жодних інших держав, в Україну, що дружить із сусідами, які досягли своєї мрії.
Сила надії однієї людини засіває надію в інших. Відчувши надію раз у своему серці, уже не можна позбавитися цього відчуття. І праведність цією надією залишається правою, у сні та наяву. Ця надія є вогнищем відваги, яка відсутня в серцях тих, які віддають злочинні та безжальні накази проти свого народу. Як перо ранить глибше ніж меч, так і надія. Мрія про краще майбутнє подолає найбільший хаос.
Тому, дорога Україно, не втрачай надію, плекай її з вірою в її майбутнє та правоту- ця мрія здійсненна та справедлива.
Тому, пильна Україно, бережи вогонь надії, незважаючи на вітри, що летять його погасити, цей вогонь-це наше майбутнє.
Тому, мудра Україно, не йди на поступки, компроміси, що нас пограбують і вб’ють нашу надію-домагайся свого.
Тому, смілива Україно, дивись лицем правди в обличчя неправди, заглянь в безодні очі зла-очима доброти.
Так, щоб коли холодні вітри подмуть по рівнинах країни, вони тільки допоможуть рознести його крізь степи та гори перетворивши в лісове полум'я правди.
Так, щоб жар цей розтопив серця холоднокровних і не було їм місця на твоїй землі.
Так, щоб одним за одним, ті хто на стороні неправди, відцуралися від неї і відкрили свої серця праді.
Так, щоб одного дня, зовсім незабаром, Україна гляне в минуле і скаже: "колись ми були на війні один з одним, але ми виправили неправе, щоб зберегти нашу цілісність."
Марк Діксон
28 січня 2014
Лондон
”
”